Бузало Алла - староста гуртка " Ліра ", переможниця Першого етапу Всеукраїнського конкурсу шкільних творів на тему: " Посміхнись майбутньому!"

    II місце серед учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Полтавської області.

    Усміхнись майбутньому

Я б хотіла побачити, як ти смієшся, як твої очі випромінюють тепло, радість, щирість. Я б хотіла побачити тебе.
Але зараз ти - тільки текст. А я б хотіла любити тебе, довіряти тобі, але ти - всього лиш набір символів і смайликів у всесвітній мережі Інтернет.
Я бачу твій аватар кожного разу, коли заходжу до тебе на сторінку, я довіряю тобі свої таємниці, і знаю, крім тебе, їх не знатиме ніхто! Ми слухаємо однакову музику, ми читаємо книги, які подобаються обом. Ми навіть дотримуємося певного стилю в одязі, бо він подобається нам.
І я для тебе, мабуть, лише текст. Ми такі маленькі у цьому великому, дорослому світі. Я не хочу бачити себе в такому світі, де модно бути крутим, з розпатланим волоссям, де модна віртуальність, гроші, обман, зрада. Де модно постійно плакати, сидіти в Інтернеті, розповідати свої проблеми кожному зустрічному. Де модно курити і пити. Де модно бути ніким. Я так не хочу!.. У країни повинно бути надійне «майбутнє», а не нещасне, заспиртоване, прокурене покоління.
І в своєму майбутньому, неважливо коли - чи завтра, чи через місяць, рік, п'ять, десять - я б хотіла зустріти тебе на вулиці, впіймати твій погляд, посміхнутися у відповідь на твою щиру посмішку. А потім, ми будемо сміятися, від усієї душі - щиро, по-справжньому. Я б хотіла побачити, як ти смієшся. І ніхто не зрозуміє, чому ми будемо такі щасливі...
Але це буде в майбутньому, а зараз - ти лише текст, і я - набір літер. Можливо, ці повідомлення, які ми відправляємо одна одній в Інтернеті щирі, але вони не живі... Без душі.
Та майбутнє в наших руках.
Ми самі - творці свого життєвого шляху.
Усміхнись майбутньому, і воно усміхнеться тобі у відповідь...

P.S. Я побачу, як ти смієшся, обов'язково побачу, тільки не зараз, а там – у майбутньому.